Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмокати — розмокнути (ставати мокрим, м яким / утрачати свою первісну форму), розкисати, розкиснути; розгасати, розгаснути, розквашувати (про ґрунт, дорогу тощо) Пор. намокнути … Словник синонімів української мови
розмокати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розгасати — а/є, недок., розга/снути і розга/сти, сне; мин. ч. розга/с, ла, ло; док., рідко. Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про ґрунт, дорогу). || безос … Український тлумачний словник
розмокання — я, с. Дія і стан за знач. розмокати … Український тлумачний словник
розмокнути — див. розмокати … Український тлумачний словник
розмокти — див. розмокати … Український тлумачний словник
розмокнути — див. розмокати … Словник синонімів української мови
